Вийшов жовняр на зицирку, такий стревожений

Вийшов жовняр на зицирку, такий стревожений,
А до него капраль летит, як той пес скажений.
А дзень добрий, ти рекруте, а що там чувати?
Ци я вчора не дав бефель, щоб сє пуцувати?
Ой надходит пан фелєбер та й взєв сє питати:
На вахцимбру взєти дурня і зашлюсувати.
Сидит бідак на вахцимбрі, та й зашлюсуваний,
А дівчина руки ломит: жовняру коханий!
В бициркових славних містах писано на карті,
Сидит жовняр на вахцимбрі, дівчина на варті.

Примітки:
Записано у с. Денисів Козівського району Тернопільської області.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення