Сопівочка яворова то сі поколола

Сопівочка яворова то сі поколола,
Любко моя солоденька, бувай ми здорова.
Будь, миленька, здоровенька, та й бувай, та й бувай,
А за мене молодого ніґди не забувай.
Та я за ті не забуду, поки жите мого,
Як загину, пришлю до ті коня вороного.
Як загине ворон коник, я з тобою также,
Я вже мені ніхто в сьвіті за тебе не скаже.

Примітки:
Записано у м. Івано-Франківськ.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення