А як сяду на коника, та й гоя, та й гоя

А як сяду на коника, та й гоя, та й гоя,
Не заплаче отец, мати, но дівчина моя.
Не заплаче отец, мати, що мя породила,
Но заплаче дівчинонька, що мя полюбила.

Примітки:
Записано у с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення