Чорна земля, як головня, ввес нарід годує

Чорна земля, як головня, ввес нарід годує,
А червона калиночка я в лісі зимує.
Ой червона калиночка ввес ліс прикрасила,
Годувала та й Петриха та на хвалу сина.
Годувала, годувала, красно го вбирала,
Молодому цісареви до ручок віддала.
Але ж тому леґиневи кучері спускают,
Єго неньку рідненькую водов відливают.

Примітки:
Записано у с. Видинів Снятинського району Івано-Франківської області.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення