Співала би-м співаночки, коби їх удати

Співала би-м1) співаночки, коби їх удати2),
Бо ту чужа3) сторононька, будут ся сьміяти.
Бо ту чужа сторононька і люде чужії,
Не пристанут до серденька, хоть і не лихії.
Бо ту чужа сторононька, бо ту в чужім краю,
А я в чужій сторононьці звичаю не маю.
Бо ту чужа3) сторононька, бо ту чужі4) люде,
Заспіваю, не вгадаю, то мені жаль5) буде.

Примітки:
1. Записано у с. Желдець Кам’янка-Бузького району Львівської області.
2. Варіанти (лише перший і четвертий куплети): Біла: 1) Співала б я. 2) Щоб то її вдати. 3) Чужая. 4) Чужії. 5) Заспівавши, а не вдавши, сором мені. –
Явче: 2) Її вдати. 3) То на чужу сторононьку. 5) Ци велике, ци маленьке сьміяти ся.
3. Пор. Ж. Павлі, ст. 170. – Гол. II, ст. 344, ч. 527 і IV, ст. 474, ч. 223.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення