Кажут люди, що ми гаразд, що я си сьпіваю

Кажут люди, що ми гаразд, що я си сьпіваю,
А я таку при роботі фантазію маю.
Кажут люди, що ми гаразд, що я си сьпіваю,
Маю тугу на сирденьку та й си розбиваю.
А як би я ни сьпівала та все сумувала,
Давно би ми зазуленька на гробі кувала.
А як би я1) ни сьпівала, все сумна ходила,
Давно2) би я молоденька на сьвіті ни жила.

Примітки:
1. Записано у с. Явче Рогатинського району Івано-Франківської області.
2. Варіанти: Охримівці (остатній куплет): 1) Як би я все. 2) Давно ж.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення