Дивуют ся мені люди, що я си сьпіваю

Дивуют ся мені люди, що1) я си сьпіваю,
А я собі2) сьпіванками тугу розбиваю.
Як би я си сьпіванками туги не розбила,
Ой то я би молоденька на сьвіті не жила.

Примітки:
1. Записано у с. Дусанів Перемишлянського району Львівської області.
2. Варіанти: Вовків: 1) Кажут люди, що я смутна, а. 2) Я си тими.
3. Пор. Гол. II, ст. 350, ч. 565.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення