Вітер

Обрій – вирій. Видноколо.
Видноколо – небокрай.
Мріє-марить темний вітер
Про свою печаль.

– Ой, чи доля, чи недоля?
Поталанить вмерти в полі?
Поталанить вмерти в полі?
Впасти в землекрай?

Первтілитись на трави,
Соковиті і жилаві.
З холодами померти
Та з водою утекти?

І почула пісню вітру доля синьокрила.
Пожаліла темний вітер
І в полі вбила.

Вітра кров дощами впала.
В землю впала – пил прибила.
Вітер руки в небо тягне
Молоденьким гіллям.
Посміхається щасливо,
Розмовля з птахами.

Та прийшов вогонь шалений,
Розпочав свій танок.
Спалахнуло сухе гілля.
Темним вітром стало.

Обрій-вирій. Видноколо.
Видноколо – небокрай.
Стогне – плаче темний вітер
Про свою печаль.


Рекламне оголошення