Відьма

Давай підемо в темряву
Не будем повертатись
Дорога така довга,
Що можна не прощатись

Обличчям ляжем в жар
І згоримо без диму
Заграла десь сопілка
Прадавню пісню дивну

Прадавню пісню дивну
Заплакала сопілка
Навіки зупинилась
Годинникова стрілка

І матір – порожнеча
Покличе нас до дому
З якого ми пішли
Мільйони років тому

Твої холодні руки
Візьме в свої долоні
І ніжно поцілує
Сокирою у скроню

У подорож чарівну
Підемо із тобою
В бетон чужих сердець
Пірнемо з головою

І білий камінець
Піднімем із болота
Так виглядає рай
У мріях ідіота

Розтанемо в імлі
Полетимо птахами
І пара гарних крил
Колись була руками

Там, де стікала кров
З подряпин і порізів
Там, де в траві змія
Тобі під ноги лізе

Твоєю кров’ю знак
Поставлений на мені
І тютюновим димом
Попечені легені

Хай наші голоси
Змішаються із вітром
Розноситься чума
Отруєним повітрям

Через багато днів
Ми знов туди прийдемо
І своїм почуттям
Дві квітки принесемо.


Рекламне оголошення