Ірій

Сонце гасне у твоїх очах,
І подих останній завмирає
Ти відходиш у той далекий шлях,
З якого дороги назад немає

Бачиш предків, як наяву
Ти підеш із ними в Далеку Землю
Ти їм розкажеш, ким ти був,
Чи не було життя твоє даремне.

* * *

Коли помреш, лети туди,
Де гори і ліси,
В далекий край примарних снів
І чорної краси

Там світять зорі уночі,
І день не настає
Там знайдеш те, що ти шукав
Усе життя своє

Під небом темним там стоять
Смереки вікові
Забуті предки там живуть
І духи лісові

Твоя душа літатиме
Серед високих гір
Для тебе домом буде ліс,
І братом – дикий звір

Там води чорні Черемош
Несе в нічну пітьму
І мертву пісню водоспад
Наспівує йому

Його потік, як Вуж Старий
Між скелями тече
Далеко, там, звідки ніхто
Не повертався ще.


Рекламне оголошення