Крила кохання

Коли стихає день
І полохливо світять зорі,
Замріяно мовчить блакиті далечінь
І в тій блакиті ми зустрінемось з тобою.
Та не судилось нам втримати ніжну мить.
Пробач мені, за ті слова болючі,
Що пропливали поміж сон,
За почуття – оксамитів ніжну просинь,
Які зостались у серцях.

Приспів:
Крила кохання мого, злітатимуть в сні.
Замилувавшись мовчанням вершин,
Стрімко злітатимуть ввись.
Навіть з вуглин. Та їм не злетіти,
Якщо згорять у вогні.
Чекаєш знов небачену мить
Де розкривається простір думок,
І в твоїх снах серце болить,
Зеленіє весною вічності плин.

Приспів

Вірність – лебедина краса,
Кличе голос дібров,
Звуки торкаються раю,
Що загоїть любов.
Крила – занадто міцні,
Щоб упасти з вершин,
Та їм не злетіти увись,
Якщо їм забракне сил.

Приспів


Рекламне оголошення