Діва озера

Розказала казку мені вода
Про ранкову повінь шепотіла вона
Про Діву озера співала роса
Про її вроду весна розповіла

Як буйний вітер стріхи зривав
Красуню тую по світу шукав
І минав у віках його шлях
Тільки не минала вона в його думках...

Приспів:
В її полоні тече вода за обрій!
У її лоні тече вода за обрій!
В її долонях вся земля, трава і небо!
Ти у неї в полоні, та шукати її не треба
Шукати її не треба...

З вовками в степах, з птахами в небесах
Зі співом стріл у далеких боях
Він губив її сліди, але одного дня
У тихої ріки хтів напоїти коня

І побачив знайоме обличчя в ріці
Зі сльозою на очах міцно стис у руці
Спогад про Діву озера... (2)

Під верболозами у заграві дня
Розплітаю вітром твої коси я... (2 рядки – 2)

Приспів:
В її полоні тече вода за обрій!
У її лоні тече вода за обрій!
В її долонях вся земля, трава і небо!
Ти у неї в полоні, і звати її Повінь
Звати її Повінь...


Рекламне оголошення