Сєно моє, сєно, под покосом вода [1]

текст
Сєно моє, сєно, под покосом вода,
Плакала, рєдала, дівчина й молода. Гу!

Плакала, рєдала, личенько змарніла,
Нема того парня, що я полюбила. Гу!

Плаче вона, плаче, личенько марніє,
Молода дівчина віночка жаліє. Гу!

Коси розпустила, плечі застелила,
Вийшла за нелюба, жалю наробила. Гу!

Примітки:
Записано у с. Острови Овруцького району Житомирської області.
Джерело:
Українські літні обряди та пісні / Упорядник А.Ф. Завальнюк. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 304 с.

Рекламне оголошення