Ой кувала зозуленька, кувала

Ой кувала зозуленька, кувала,
Що ж вона хлопчині сказала?

Ой сказала вербоньці розвиться,
Пора тобі, хлопчино, жениться.

А дівчині не пора й не пора,
Бо ще ж моя дівчина й молода.

Бо ще ж моя дівчина молода,
Бо ще ж вона на юлонці не була.

Бо ще ж вона на юлонці не була,
Бо ще ж вона гуляночки не знала.

Нехай твоя вербонька буяє,
Нехай твоя дівчина гуляє.

Примітки:
Співається на мелодію пісні "Ой стояла тополя край поля [1]".
Джерело:
Українські літні обряди та пісні / Упорядник А.Ф. Завальнюк. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 304 с.

Рекламне оголошення