Її лиш тінь

Він любить лишатися один
З журливою вербою
Відчувати часу плин.
Торкатись чолом її коси,
Вмивати її рани теплим
Дотиком роси.

Приспів:
У вітрі цім спливе життя,
У хвилях – час і плач весни.
Усе, що є на цій воді –
Її лиш тінь, його лиш тихі, тихі,
Тихі сни.

Як втратив, то більш не повернеш.
Якщо забув дорогу,
То не вернеш, не вернеш.
Зі щемом на волю рвався крик.
Він так хотів втекти у верболози...
Там і зник.

Приспів

Він любить лишатися один
З журливою вербою,
Відчуваючи часу плин...


Рекламне оголошення