Дума про руйнування Сiчi

Ой з-за гори, з-за лиману вітер повіває
Кругом Січі Запорізької москаль облягає
Облягає москаль Січу табором стали
Вони свого генерала три дні ожидали
Метнулися по куренях запасу шукати
А московська вся старшина церкви оббирати
Та й беруть срібло, беруть злото ще й воскові свічі
Зостається Пан Кошовий з Писарьом в Січі

Ой встань, Петре, ой встань, батьку, просять же нас люди
Як станемо на гряниці по прежньому буде
Як станемо на гряниці та впросим царицю
Щоб віддала степи вільні по прежню гряницю

Не на те ж я вражий син москаля зібрала
Щоб степ добрий, край веселий назад повертала

Ой встань, Петре, ой встань, батьку, що ж ми наробили
Що степ добрий, край веселий та й занапастили

Одна хмара з-за лиману, а другая з поля
Заплакала Україна, така її доля
Та й заплакала Україна, така її доля


Рекламне оголошення