Світлинка-Світланка

Такі стрімкі, стрімкі оці обочі,
Мені тепер на них вже не зійти;
Світлинкою жасминової ночі
Ти залишилась в серці назавжди.

Приспів:
Світлинко, Світланко, Світлано! –
Я кличу тебе крізь роки.
Не моя – чужого кохана,
Й моя назавжди, на віки.

Палахкотить так палахко ця ватра
І обпікає серця мого тлінь.
Ой, ці обочі, наче думна варта,
Моїх страждань незбляклих зблякла тінь.

Приспів

Я озираю ті стежки, дороги,
Слідів твоїх вишукую щораз,
Та натрапляю на сумні пороги,
Що роз’єднали так незграбно нас.

Приспів

Нехай горить й до тла згоряє ватра,
У ній моє кохання не згорить,
Зав’яне небо нині – буде завтра,
Й світлинка в ньому знову зазорить.

Приспів


Рекламне оголошення