Вже осінь сіє позолоту

Вже осінь сіє позолоту,
На спад останні йдуть жнива,
А я і досі не сказав ще
Тобі найкращії слова.

А я і досі марю снами
Про пишні зоряні краї,
Де все багатство і все щастя –
Це очі та вуста твої.

А я і досі ще хвилююсь,
Коли почую голос твій,
Коли приходиш ти до мене
Весною квітнучих надій.

Вже осінь сіє позолоту,
Як мить одна блакитний день,
А я і досі не створив ще
Найкращу пісню із пісень.

А я і досі не нагледівсь
У твої очі голубі.
А я і досі не пізнав ще
Усіх таїн, що є в тобі.


Рекламне оголошення