Бойківчанка

Де Карпати – гори сині,
На зеленій полонині
П’є веселка чисту воду
Із живого джерела.
Не питайте мене, друзі,
Що шукаю в горах я –
Бойківчанки карі очі,
То цілющая вода!

Не було й нема вагання,
Бо приходить раз кохання;
Де узвори-крутогори –
Рута-шавлія цвіте.
Не знайдеш такої вроди,
Хоч всю землю обійди;
Бойківчанко, моя доле,
Дай напитися води!

За лісами рідні доли,
Золоте пшеничне поле,
Там цвітуть червоні маки,
Бо із гір тече вода.
А вода – то твоя врода,
Що веселкою зійшла,
Й ллється звіром через вінця
Із живого джерела!


Рекламне оголошення