Дзеркала

Де світло, де нечисть так просто не бачу
Зачинені двері у місце, де втрачу
Все те, за що я себе не пробачу
Все зле, за що я людей не пробачу
Мінливе, як небо, насправді те саме
Ілюзія щастя, ілюзія правди
Лише насправді,
Лише...

Приспів:
Дзеркала – відбиток болі і печалі
Беріть мене, я не зі сталі
У світ своїх чарівних снів
Дзеркала, розіб’ю тишу криком ночі
Втечу, бо бачити не хочу
Реалії суворих днів

У дзеркалі – правда, реальність – в обмані
Рана на рані, усе як в тумані
Де все? Я сам залишився в екрані
Лице потвори я бачу в екрані
Мінливе, як небо, насправді те саме
Ілюзія щастя, ілюзія правди
Лише насправді,
Лише...

Приспів

Як набридли ці ілюзії, набридли сірі дні мої
Пусті вологі очі, збиті руки у душі сухій
Що з нами назавжди, тепер я бачу спокій і чорно-білі сни
Не треба більше болю, не треба більше солі в горлі
Ролі імператорів чи долі сокола в неволі
Хочу лиш одне, щоб дзеркало в мені пустило
Трохи більше світла, ніж я маю у житті
Де моя реальність, де мої думки не бачу?
Де моя сльоза, лиш у дзеркалі не плачу
Заберіть мене туди, скільки крові я ще втрачу?
Скільки буде після мене ще посмертних епітафій?


Рекламне оголошення