Із-за гор-гори єдуть мазури

текст
Із-за гор-гори єдуть мазури.
Єдуть, єдуть мазурочки, везуть, везуть барвиночки
На еєром коне, на еєром коне.

Приїхав вночі, приніс свічі.
Стук, грюк в окошечко: – Вийди, вийди, коханечко,
Дай коню води, дай коню води.

– Не могу я встать, коню води дать.
З вечора холодна роса, виходила паня боса –
Ніжочки щімлять, ніжочки щімлять.

Там на ключиці висать чулочки.
– Люби, люби, паня боса, на коханочку похожа, –
Куплю башмачки, куплю башмачки.

– Купуй, не купуй – не буду носить.
Мать мені приказала, щоб з панами не гуляла –
Матусі бояюсь, матусі бояюсь.

– Матусі не бойсь – садись на коня,
Та й поєдим в чужий край, де мазурів невзначай,
Зеленєй сади, зеленєй сади.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записано 31 січня 1992 р. у ст. Кисляківська Кущівського р-ну від Павлюк Ніни Андріївни, Павлюка Миколи Самійловича, Коненка Тимофія Федоровича.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення