Як прийшов муж на обід

текст
Як прийшов муж на обід, шо їсти – не знає.
Жінка пічку не топила, жінка пічку не топила,
Жінка пічку не топила, бо мочі не має.

– А я пічку не топила, милий мій, миленький,
Голова в мене боліла, голуб мій сизенький.
– Помирай, милая, помирай, милая,
Поховаю я тебе, моя чорнобривая.

– Шо посадиш на могилі, милий мій, миленький?
Шо посадиш на могилі, голуб мій сизенький?
– Крапиву, милая, крапиву, милая,
Бур’янцем обложу, моя чорнобривая.

– Де ж ти мене поховаєш, милий мій, миленький?
Де ж ти мене поховаєш, голуб мій сизенький?
– Під горой, милая, під горой, милая,
Під горою, в бур’янах, моя чорнобривая.

– Чи ти будеш за мной плакать, милий мій, миленький?
Та чи будеш тосковать, голуб мій сизенький?
– Засміюсь, милая, засміюсь, милая,
Ще й станцюю на могилі, моя чорнобривая.

– Ох не буду помирати, милий мій, миленький,
Тебе буду шанувати, голуб мій сизенький.
– Так живи ж, милая, так живи ж, милая,
Так живи же, не вмирай, моя чорнобривая.

– Я і пічку топить буду, милий мій, миленький.
Завжди їсти варить буду, голуб мій сизенький.
– Іди сюди, милая, іди сюди, милая,
Дай тебе я приголублю, моя чорнобривая.

Примітки:
Записано 3 лютого 1993 р. у ст. Березанська Виселківського р-ну від фольклорного гурту будинку культури 6-ї бригади акціонерного Товариства "Кубань".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення