Стоїть гора високая [3]

текст
Стоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай.
Зелений гай густесенький,
Неначе справді рай, рай, рай.

А в тім гаю тече рєчка.
Як скло, вода блестить, блестить.
Долиною широкою
Бог зна куда бежить, бежить.

Бежить вона край бережка,
Де в’яжуться човни, човни.
Там три верби схилилися
Та й журяться вони, вони.

Пройшла весна та й лєтечко,
Настали холода, хлада.
Осипиться з нас листячко
Та й понесе вода, вода.

До тебе, люба рєчечка,
Ще й вернеться вода, вода.
А молодість не вернеться,
Не вернуться младі года.

Примітки:
Записано 17 серпня 1991 р. у ст. Должанська Єйського р-ну від Сергієнко Любові Андріївни і Бородай Раїси Андріївни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення