Стоїть гора високая [2]

текст
Стоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай.
Зелений гай густесенький,
Неначе справжній рай.

А в тім гаю тече річка.
Що скло, вода блистить, блистить.
Долиною широкою
Бог зна куда бежить.

Бежить вона край бережка,
Де в’яжуться човни, човни.
Там три верби схилилися
Та й журяться вони.

Пройшли весна та й літечко,
Настали холода, хлада.
Осипиться з нас листячко
Та й понесе вода.

До тебе, люба річечка,
Ще й вернеться вода, вода.
А молодість не вернеться,
Не вернуться года.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записано 22 серпня 1993 р. у ст. Іванівська Полтавського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення