Як піду ж я понад лугом

текст
Як піду ж я понад лугом,
Десь мій милий оре плуг(ом).

А він оре ще й гукає,
Сивих волів поганя(є).

Як понесу йому їсти,
чи не скаже рядом сіст(и).

Вже й наївся, вже й напився
Й на борозну похиливс(я).

– Чого лежиш, чом не ореш,
чом до мене не говор(иш)?

– А я лежу та й думаю,
Не до любві жінку ма(ю).

– Було б сватать удень, удень,
Розпитаться б старих люд(ей).

А в нас люди не татари –
Вони б тобі розказал(и).

Ой яка я роботуха,
Ще й до рала, ще й до плуг(а).

Ще й до плуга, ще й до рала,
Ще й до хлопців боса драл(а).

Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 15 серпня 1993 р. у ст. Медведівська Тимошівського р-ну від фольклорного гурту "Берегиня" будинку культури агрофірми "Нива".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення