Ой учора ізвечора [4]

текст
Ой учора ізвечора там случилася біда.
Молодая дівчинонька чарувала козака.

Она його чарувала, кликала до хати:
– Зайди, зайди, козаченько, маю що сказати.

Як прийшов же він додому – на стіл похилився,
Ще правою рученькою за серце схватився.

Прийшли його товарищи, кличуть погуляти.
– Ой повірте, товарищи, не берить до хати.

Вийшла його стара мати та й стала казати:
– Оце ж тобі, мій синочок, дівчина багата.

– Ой нашо ж мені багатство, хватить з мене кружки.
Дайте мені сажень землі ще й чотири дошки.

Його несуть, коня ведуть, кінь головку клонить.
Багачова дочка ходить, білі ручки ломить.

Не ломай, же ти, дівчина, середнього пальца.
Де не пійдеш, та й не найдеш такого красавца.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 19 серпня 1991 р. у ст. Камишевацька Єйського р-ну від фольклорного гурту будинку культури колгоспу "Росія".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення