Шумлять верби в кінці греблі

текст
Шумлять верби в кінці греблі,
Шо я же насадила.
Нима же того козаченька,
Шо я же полюбила.

Ни я його полюбила –
Полюбила ж мати.
Заставила свою же дочку
Весь вік горювати.

Нима його та й не буде –
Поїхав за Десну,
Сказав: "Рости, дівчинонька,
На другую весну".

Росла, росла дівчинонька –
Та й на порі стала.
Ждала, ждала козаченька –
Та й плакати стала.

Ой не плачте ж, карі очі,
Така ж ваша доля.
Полюбила козаченька,
При місяці стоя.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записано 29 серпня 1994 р. у ст. Старокорсунська Совєтського р-ну м. Краснодар від Нестерової Софії Трохимівни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення