Котилася же та ясна зоря з неба

текст
Котилася же та ясна зоря з неба
Та й упала додолу,
Та й упала додо(лу).

Журилася же та молода дівчина
Та й по своєму горю,
Та й по своєму го(рю).

– А хто ж мене же, та й молоду дівчину,
Та й проведе додому,
Та й проведе додо(му).

Обізвався же та козак молоденький
Та й на вороном конє,
Та й на вороном ко(нє).

– Проводь, проводь, та молодий козаче,
Ой проводь, не барися,
Та й проводь, не барися.

Бо за мною же, дєвкой молодою,
Та й весь рід зажурився,
Та й весь рід зажуривсь.

Ой не так рід же, ой як батько та мати,
Та як батько та мати,
Ой як батько та ма(ти).

Ой хотять мене, та й молоду дівчину,
За нелюба отдати,
За нелюба отдать.

Примітки:
Записано 29 січня 1992 р. у ст. Кугоєйська Крилівського р-ну від трьох сестер: Павлюченко Віри Арсеніївни, Коваленко Параски Арсеніївни, Бондар Марії Арсеніївни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення