Ой колись була розкіш-воля

текст
Ой колись була розкіш-воля,
А тепер стала неволенька.

Ой тепер стала неволенька.
Ой болить серце, головонька.

Ой беруть брата у солдати,
А за ним плачуть отець, мати.

А ешо плачуть три сестриці,
Ой три сестриці-жалібниці.

Сама старша сестра коня вивела,
А середня сестра зброю винесла.

А середня сестра зброю винесла.
Сама меньша сестра поруч з братом ішла.

Сама меньша сестра поруч з братом ішла,
Поруч з братом ішла, горько плакала.

– Ой ти, брат, ти наш брат, ти один у нас.
Ой коли ти ж, наш брат, домой в гості прийдеш?

– Ой біжи, сестру, до Дунаю,
Ой візьми, сестру, піску з краю.

Ой посєй, сестру, коло двору.
Ой дощик піде – той пісок зійде.

Ой дощик піде – той пісок зійде,
Тоді твій брат додому прийде.

Ой нема піску, нема всходу,
Ой нема брата із походу.

Примітки:
Записано 30 січня 1992 р. у ст. Новосергіївська Крилівського р-ну від трьох сестер: Полякової Марії Сергіївни, Завалової Лідії Сергіївни, Милюточкіної Мотрони Сергіївни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення