Сонце сходить і заходить [2]

текст
Сонце сходить і заходить,
А в моїй тюрмі темно,
Вдень і вночі вартовії
Стережуть моє вікно.

Стережіте, стережіте,
Я вам звідси не втечу,
Бо кайдани є тяжкії,
Я порвать їх не можу.

Ви, кайдани сталевії,
Ой ви, брами залізнії,
Не порвуть вас мої руки,
Не поріжуть вас і ножі.

Соловейко, канарею,
Ти літаєш високо,
Перекажи товаришам,
Що я в тюрмі далеко.

Не збиткуйся, лютий враже,
Не збиткуйся наді мнов,
Я цю тюрму перебуду
І ще стрінуся с тобов.

Ти ще впадеш на коліна,
Землю будеш цілувать
І у мене молодого
Прощення будеш благать.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення