Ой на горі женці жнуть

текст
Ой на горі женці жнуть,
На долині баби труть.

Одна баба, як натерла,
Взяла в мішок та й поперла.

Не йди, бабо, долиною,
Здибаєшся з головою.

Пішла баба чистим полем,
Здибається з участковим.

"Я не скажу, куди йду,
Не покажу, що несу.

Несу жито і горох,
Не покажу, хоч бись здох!"

Взяли бабу до контори,
А пшеницю – до комори.

Голова каже: "Судити".
Бригадир наш: "Відпустити.

Як ми будем всіх судити,
Хто на нас буде робити?"

І так далі, і так далі,
Сидить баба в криміналі.

Сидить баба в УСП,
Чоловік їсти несе.

Каже: "Бабо, на, жери,
Більш в колгоспі не кради!"

"А я крала й красти буду,
Бо так роблять усі люди!

Мала-м поле, мала-м віз,
Тепер маю коксагиз.

Мала-м воли і бички,
Тепер маю бурячки.

Мала-м масло, мала-м сир,
Тепер маю комбіжир.

Мала-м мешти, чобітки,
Тепер маю шляпачки".

Примітки:
Перший рядок кожного куплету повторюється тричі.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення