На прощання з другом довго говорила

текст
На прощання з другом довго говорила,
І дивилась сумно в очі голубі.
Прощавай, мій друже, будь здоров, мій милий,
Я на спомин хустку дарую тобі.

Якщо підеш, друже, в бій із москалями,
Як тя пуля ранить поміж козаками,
От тоді, мій друже, ця біла хустина,
Так загоїть рану, як моя рука.

Котяться машини, гуркотять гармати
І сталеві птиці летять у розмай...
Якщо, милий друже, з ворогом стрінешся,
Білої хустини ти не підіймай.

Притули до рани, а потім кроваву
Хустку, наче прапор, піднеси вгору.
Хай по світі лине слава України,
Слава про повстанців незломних в бою.

Примітки:
Автори пісні невідомі, очевидно це колективна творчість. Пісня вийшла з Кременецької тюрми. Її співали повстанки перед виселкою на каторгу.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення