Дай нам, Боже, добрий час

Дай нам Боже добрий час,
Як у людий, так у нас,
Розводити слушну річ,
В реверенду вбрати Січ,
Ясна річ, така Січ
Буде темна як та ніч.

В нас той добрий січовик,
Що поклонів не відвик,
Парастаси наймає
Радикалів не знає.
Хоть би й хрунь – друг нам є
Бо не дбає за своє.

Той порядний є у нас,
Хто шанує наш приказ:
"Кланяйсь тому, хто тя бє,
В нас так Богом дано є".
Так в нас є, так в нас є,
Не думати про своє.

Як нам "біскуп" приказ дасть,
Мусим йти хоть би й в пропасть
І завзятий бій вести,
Радикалів щоб змести.
Бій вести, бій вести,
Радикалів щоб змести.

А політика у нас
Йде звичайно не все враз,
Раз з кацапом, раз з ляхом,
Се не є у нас гріхом.
З кацапом і з ляхом
Нам брататись не гріхом.

А найліпша для нас річ
Паламарська наша Січ;
В ній усі ся помістять,
Попи й дяки всі, що хтять.
Нема в нас лиш одних,
Радикалів проклятих.

Паламар в нас "кошовим",
Як "осавул" дяк за ним,
"Справник й скарбник" дзвонарі,
Старші братя "четарі".
Дзвонарі й лямпарі
Й хоругов з попом в горі.

Хоч ледачий сей наш шал,
Та не варта він похвал –
Но ми мусим так іти
До попівської мети.
Мусим йти в наймити,
До попівської мети.
Джерело:
Січовий співаник / Упорядник Кирило Трильовський. – Відень: Друкарня "Адрія", 1921. – 96 с.

Рекламне оголошення