Ой пращався раз стрілець січовий

текст
Ой пращався раз стрілець січовий:
– Будь здорова! – Будь, милий, здоровий.

Сів на коня, поїхав в долину,
А дівчину на Бога покинув.

А дівчина плаче і ридає:
– Не вертає стрілець, не вертає.

Раз як сонце сіло за хатами,
Кінь прилетів без стрільця до брами.

Дівча вийшла в слезах на дорогу,
Питається коня вороного:
– Чом ти, коню, вже без пана свого?

– Сиротою я тепер лишився,
Мій пан згинув, як у бою бився.

Вже не верне твій стрілець із бою,
Піді Львовом поліг з головою.

Там на Вульках ревіли гармати,
Не один там ляг навіки спати.

Примітки:
1. Кожен рядок повторюється двічі.
2. Зап. О. Харчишин 22.07.1994 р. у с. Звенигород Пустомитівського р-ну Львівської обл. від Закалик Ксенії, 1916 р.н. (Харчишин, арк. 261).
Бульки – назва частини передмістя Львова. Нотна транскрипція В. Коваля.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення