Світив місяченько і ясная зоря

текст
Світив місяченько і ясная зоря, дуже ясна.
Світив місяченько і ясная зоря.

На тоє подвір’я, де бідная вдова, дуже бідна.
На тоє подвір’я, де бідная вдова.

А в тої вдовиці гарная доченька, дуже гарна.
А в тої вдовиці гарная доченька.

По садочку ходит, цвіточки збирає, сині квіти.
По садочку ходит, цвіточки збирає.

І тії цвіточки на море кидає, синє море.
І тії цвіточки на море кидає.

По синьому морю плавають кораблі, як корита.
По синьому морю плавають кораблі.

А на тих кораблях січовії стрільці, файні хлопці.
А на тих кораблях січовії стрільці.

А в першого стрільця шабелька при боці, як розвора.
А в першого стрільця шабелька при боці.

А в другого стрільця годинник на руці, як цибуля.
А в другого стрільця годинник на руці.

А в третього стрільця хустинка вишита, як верета.
А в третього стрільця хустинка вишита.

В четвертого стрільця волосся шовкове, як щетина.
В четвертого стрільця волосся шовкове.

А в п’ятого стрільця штанєта вузенькі, як міщисько.
А в п’ятого стрільця штанєта вузенькі.

А в шестого хлопця цезорек маленький, як колиска.
А в шестого хлопця цезорек маленький.

Примітки:
Зап. О. Кузьменко 27.08.1998 р. у с. Розгадів Зборівського р-ну Тернопільської обл. від Стефанишина Володимира, 1925 р.н., Стефанишин Емілії, 1926 р.н. "Виконують у селі на весіллі". Нотна транскрипція Л. Лукашенко. Вар.: Подуфалий, 1996, с. 35-36 (с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.).
Поширеність жартівливих текстів, а також варіанту із мотивом зради дівчиною стрільця, сприяла появі анонімної пародії літературного походження:
Світить місяченько ще й ясная зоря – дуже ясно!
Та й на те подвір’я, де бідная вдова – дуже бідна!

А в тої вдовиці дівчина молода – файна дівка!
По садочку ходить, квіточки збирає – синьожовті!

Квіточки збирає, віночок сплітає – квадратовий!
Віночок сплітає, на море кидає – море гуляє!

А по морю плавають кораблі – українські!
А на тих кораблях січовії стрільці – наші хлопці!

Одному стрільцеві шапка схилилася – мазепинка!
Другому стрільцеві шабля втопилася – дуже гостра!

Третьому стрільцеві дівчина зрадила – вража дівка!
А як приїжджали, дівчині наказав – дуже строго!

Щоб твого личенька ніхто не цілував – ані разу!
Бо твоє личенько дорого коштує – 300 марок!

Дурень поцілує, на землю спльовує – то є вар’ят!
Мудрий поцілує, до себе пригорне – то філософ!

Дівчино, дівчино, мусиш покаятись – тільки чесно!
А як не поможе, на лисо пострижу – зроблю бубон!

А як не поможе, до лісу поведу – на гілляку!
Світить місяченько ще й ясная зоря – дуже ясно!
(При варті: пластовий співаник. – Мюнхен, 1999, с. 90).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення