Ой у лісочку та й на пісочку [2]

текст
Ой у лісочку та й на пісочку
Росте калина, як сиротина.

Її садила дівчина мила,
Як свого стрільця випроважєла.

Молодий стрілець пішов від хати
В полю гуляти, волі шукати.

Мусів він тяжко там бідити,
Від куль московських ся боронити.

Не було кому го розважати,
Ні так, як мила, защебетати.

Буйну головку куля прошила.
Біленьке личко кровця умила.

Замість трембіти гармати грали,
А чорні круки вістки давали.

Не жди, дівчино, стрільчика свого,
Бо не побачиш його живого.

Він вмер за тебе і за родину,
За рідний нарід, за Україну.

Примітки:
Зап. О. Кузьменко 30.08.1998 р. у с. Посухів Бережанського р-ну Тернопільської обл. від Мигас Марії, 1928 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Архівні матеріали дають підстави говорити про те, що у повоєнний час створювалися колядки не тільки на стрілецькі, але й на інші суспільно-політичні теми, пов’язані із подіями Першої світової війни. Наприклад, "Коляда", яку записав Мищишин Михайло у 1923 р. у с. Чишки Львівського пов. (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.):
Осьмий рік війни на нашій земли,
Братня кров ся проливає,
Страшне пекло проставляє
В нашій вітчині. (2)

Там брат брата б’є, муки завдає,
Острий багнет пхає в груди,
Здаєсь, що кінця не буде
В нашій вітчині. (2)

Прокляті царі – коронопсарі,
Україну зруйнували,
Батьків дітям повбивали,
Сироти плачуть. (2)

Там хліба нема – страшна дорожня,
Ниви шрапнелі зорали,–
Люди хліба не зібрали,
3 голоду гинуть. (2)
(ІМФЕ, ф. 34-2, спр. 8, арк. 12).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення