Коло млина яворина, зацвила калина [3]

Коло млина яворина, зацвила калина,
Навчилася в саду спати молода дівчина.

Навчилася в саду спати поміж яворами,
Бо хотіла розмовляти з хлопцями-стрільцями.

– Пусти мене, моя мати, то в сад погуляти,
Як запіють перші півні, йду додому спати.

Піють перші, піють другі, курка ся чекоче,
Кличе мати вечер’яти, а донька не хоче.

– Вечеряй си сама, мати, що ж си наварила,
Бо вже мені, молоденькій, вечер’я не мила.

Коня веду, на нім їду, кінь головку клоне,
За ним, за ним дівчинонька білі ручки ломе.

Заломила білі ручкі від пальця до пальця,
Що не має і не буде стрільця-закоханця.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Зап. О. Харчишин 01.06.1995 р. у с. Коцурів Пустомитівського р-ну Львівської обл. від Панчиняк Стефанії, 1935 р.н. (Харчишин, арк. 273). Близький варіант стрілецької переробки побутує, очевидно, і на Зах. Поліссі, про що свідчить уривок запису із архівних фондів:
Козака несуть і коня ведуть, кінь головоньку клонить,
А за ним, за ним його дівчина білі рученьки ломить.
Ой ломи, ломи білі рученьки до одного пальця,
А не знайдеш ти, та дівчинонько, над козака коханця.

ПВНЦ, ф. 5, од. зб. 12, арк. 299 (зап. 1990 р., с. Качин Камінь-Каширського р-ну Волинської обл., Шворак В.К., 1939 р.н.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення