Коло млина яворина, зацвила калина [1]

текст
Коло млина яворина, зацвила калина,
Навчилася в саду спати молода дівчина.

Навчилася в саду спати поміж яворами,
Бо хотіла розмовляти помежи стрільцями.

– Пусти мене, моя мати, в садок погуляти,
Як запіють перші півні, йду додому спати.

Піють півні, піють другі, курка ся кокоче,
Кличе мати вечеряти, а дочка не хоче.

– Вечеряй ти, моя мати, щось там наварила,
Бо вже мені, молоденькій, вечеря не мила.

Коня ведуть, тіло несуть, кінь головку клонить,
За ним, за ним дівчинонька білі ручки ломить.

Коня ведуть, тіло несуть, кінь копитом креше,
За ним, за ним дівчинонька русу косу чеше.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 122-123. У прим. зазначено, що це "народна пісня, співали в цілій УГА". У наш час подібний текст як лірична пісня про кохання дівчини до парубка побутує на Сх. Поділлі (див. Мишанич С., 1976, с. 298 (зап. 1964 р. – "Ой лузі при березі зацвіла калина").
Публ.: Лисько, 1937, ч. 22 (чол. хор). Вар.: Смаль, 1997, с. 111-112; Мишанич М., арк. 106 (с. Стадня Золочівського р-ну Львівської обл.).
Джерела:
1. Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.
2. За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення