Ой у полі верба, під вербою вода

текст
Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей! Там дівчина пізно воду брала, дівчина молода.

На доріжку глядить, аж доріженька коптить,
Гей! Там то їдуть стрільці січовії на конях вороних.

А що оден під’їзджа, на дівчину гука:
– Гей! Ти, дівчино, мила чорнобрива, напій же ми коня.

– Не великий ти пан, та напій собі сам,
Гей! Зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі.

– І по світу блукав, на Вкраїні бував,
Та ще такої гордої дівчини у вічі не видав.

Примітки:
Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922 (с. 74-75), де у примітці зазначено, що це "народна пісня, поширена і перероблена в УГА кіннотою УСС". Тексти записів цієї стрілецької переробки дуже подібні, можливо, з причини сценічного виконання (див. Лисько, 1937, ч. 20 (міш. хор)), відтак поширення пісні. Варіанти відрізняються на рівні лексичної синонімії. На Тернопільщині побутує рекрутська пісня із таким же зачином (див.: Стельмащук, 1993, с. 85-86).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення