Посумніли гори Карпати

текст
Посумніли гори Карпати,
Почорнів вже зелений гай,
Гей заплакали стрільці січовії,
Як покидали рідний край.

І боролися завзято
Сімсот тисяч січовиків,
Не мали сили, не мали зброї
Побороти ворогів.

– Ой ти, батьку Волошин,
Скажи щиру правду нам:
Чи ми здобудем країні волю
Від Кавказу аж по Сян?

– Ой ви, браття, ви, галичани,
Ой заграйте ви про нас,
Ой прийдіть, братгя, хоч на годину,
Розвеселіть, браття, нас.

Ой ви, браття, ви соколи,
Не журіться, що ми в неволі –
Задзвонять дзвони: "Нас міліони,
Україна буде на волі!" (2)

Примітки:
Зап. О. Руда 09.02.1994 р. у с. Більче Золоте Борщівського р-ну Тернопільської обл. від Влад Марії, 1930 р.н., та її сина Влад Миколи (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-456, арк. 9). Нотна транскрипція Л. Добрянської.
Не мали сили, не мали зброї – див. коментар до пісень "Там у місті Хусті висока могила", "Замахнула мечем, запалила вогнем".
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення