Ой на горі на високій зозуленька кує

текст
Ой на горі на високій зозуленька кує,
Б’ються стрільці на Ма-, на Маківці,
Весь ся світ дивує.

А молода Степанівна з хлопцями воює,
Б’ються стрільці, ллється, ллється кровця,
Вона бандажує.

Бандажує, завиває стрілецькії рани,
Добра була Степа-, Степанівна,
Ще ліпша від мами.

Наша мати добра була – вона породила,
Степанівна ліпша, ліпша була,
Бо край боронила.

А молода Степанівна зламала калину,
Посходились січо-, січовики
З гори на долину.

Ой як вони посходили, поставали в лаву,
Як прогнали воро-, вороженьків,
Дістали похвалу.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 30.09.1997 р. у с. Тулова Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Фотчук Наталії, 1926 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Вар.: Сокіл В., Сокіл Г., 1998, с. 413-414 (с. В. Рожанка Сколівського р-ну Львівської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення