Ой дівчина молоденька пригнула калину

Ой дівчина молоденька пригнула калину –
Ідуть наші Українці з гори на долину.

[Поставали всі рядами] та й стали у лаву,
Як видбили москалів – дістали похвалу.

Австрияцькі офіцири "Гурра!" закричали,
Що то славні українці москалів прогнали.

Товаришка Степанівна з стрільцями бідує,
Стрільці б’ються на Маківці, она бандажує.

Бандажує, [обвиває] ті стрілецькі рани –
Тото була товаришка – ще ліпша від мами.

Ой Маківко, Маківко, яка ти нещасна –
Кілько наших товаришів ти зо світа спасла.

Гей на горі на Маківці кукає зазуля –
Наші стрільці б’ють москалів – цілий світ дивує.

Нащо стрілець мельдувався? Бо він молоденький,–
Єго тішить на Вкраїні наш Київ старенький.

Б’ють коні копитами, аж каміння скаче,
А за нашов Степанівнов цілий курінь плаче.

Примітки:
Із збірки січового стрільця Івана Рибчука з Коломийщини (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 345, арк. 3-9). Першодрук цього запису пісні про О. Степанів (див. прим. до "В девятсот штирнастім році...") із стилістич. поправками, що, очевидно, належать руці В. Гнатюка, див.: Гнатюк, 1916, с. 76-77. Це одна з найпопулярніших стрілецьких пісень, відома у різних варіантах.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення