Щоб гідно звеличати

текст
Щоб гідно звеличати
Заслуженців тих славу,
Присвячую сю віршу
"Фельдфебелям" на славу.

Приспів:
Ой дина, дина, дина, най жиє Україна,
Присвячую сю віршу "фельдфебелям" на славу.

Мала баба три хлопці,
Два лишились бабусі.
Третій, найдурніший,
Пішов в усусуси.

І ті два, що лишились,
Були би зголосились,
Та наші патріоти
Їм це відрадили.

Ті наші усусуси,
Мов в раю проживають,
Менажа "експедіте",
Добрий аванс мають.

Найкрасше проживає
Преславний стан та дужий,
Що в ньому кождий зветься
"Вічний підхорунжий".

У школі в Єґерндорфі,
На курсі у Роздолі,
Три роки у землянках
Шукає він долі.

В менажі він інтрузом,
У школі аспірантом.
У бою веде сотню,
В кадрі маркирантом.

Одно, що дослужився,
На войні усусуса,
То є його властиве
"Фрай" – місце на вуса.

Та кождий, що то видить,
Шанує наше братство,
Бо там, що одна справа,
Все якесь лайдацтво.

Примітки:
1. Приспів повторюється після кожного куплету.
2. 1917 р.
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 106-107.
Три роки у землянках шукає він долі – мова йде про те, що підхорунжі УСС у порівнянні з військовими інших відділів австрійського війська були упосліджені, інколи декілька років чекали на ранг хорунжого (із прим. Р. Купчинського у "Сурмі").
У школі в Єгерндорфі, на курсі у Роздолі – згадка про місця дислокації стрільців (тепер чеське місто Крнов та галицьке містечко Розділ Львівської обл.).
Муз. обробки: Лисько, 1937, ч. 56 (М. Колесса, чол. хор).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення