Пиймо, друзі, грай музика!

текст
Пиймо, друзі, грай, музика, нам вже все одно,
Бо правдиве тільки в світі музика й вино.

Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як цвітки весну, він її кохав,
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.

Приспів:
Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як цвітки весну, він її кохав.

Та зайнялось раз небо від гармат,
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець ішов, як пристало всім,
Та постріляний, побитий повернувся в дім.

Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов,
Та як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: "Ти тепер не мій".

Пиймо, друзі, грай, музика, нам вже все одно,
Бо правдиве тільки в світі музика й вино.

Примітки:
1. Приспів повторюється після кожного куплету.
2. Літо 1918 р., Вишкіл УСС, с. Грузьке (тепер Голованівський р-н Кіровоградської обл.).
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 91-92.
Передісторія пісні така ж, як і в "Мав я раз дівчиноньку чепурненьку" (див. приміт.). Автор зазначав, що співали її у певні моменти "при чарці як був антифеміністичний настрій" (із приміт. "Сурми", с. 91).
Пісня поширилась здебільшого у студентському середовищі 1920-1930-х рр., важливу роль у цьому відіграла ситуація сценічного виконання твору (див. муз. обробки: Ярославенко, 1931, с. 36-37 (соло, міш. хор), Вахнянин, 1937, ч. 59 (міш., чол., дит. хор), Лисько, 1937, ч. 41 (М. Колесса, чол. хор), Ковальчук, Шкрумеляк, 1939, с. 18). Зрідка виконують її і сьогодні на забавах серед міської інтелігенції (див. вар.: Правдюк, 1991, с. 62).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення