Була колись дівчина

текст
Була колись дівчина,
І був се гарний час,
Яка любов носила
Аж попід небо нас.

Ми мріяли, кохались
Коханню присягались,
А соловейко тьохкав
Все "тьох" та й "тьох", та й "тьох".

Та десь війна взялася
Та й ось який конец:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілец.

Такє-то в нас кохання,
Закляття, пропадання,
А в серденьку осталось
Лиш "ох" та й "ох", та й "ох".

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 11.09.1992 р. у с. Розвадів Миколаївського р-ну Львівської обл. від Скрипець Анни, 1909 р.н. Нотна транскрипція В. Коваля.
Недалеко від с. Розвадів, у с. Красів Миколаївського р-ну Львівської обл., від Самборського Миколи, 1915 р.н., ми записали синонімічний варіант. Він цікавий замінами, що вигладжують занадто гострі вирази літературного тексту:
Колись, дівчино мила,
А був це гарний час,
Як нас любов носила
Аж попід небеса,
Ми мріяли зітхали,
В коханні присягали,
А соловейко тьохкав
Та й тьох, та й тьох, та й тьох.

Аж десь війна взялася,
Ось і який кінець –
Дівчина заміж вийшла,
Я січовий стрілець.
Десь ділися зітхання,
Обійми присягання,
На серденьку осталось
Лиш ох та й ох, та й ох.
(Кузьменко, 1992, арк. 47).

Фольклоризовані варіанти якнайкраще демонструють шліфування мови авторського твору, заміну архаїчних лексем і граматичних форм:
І був би я щасливий навіки позістав,
І був би я дівчину до серця пригортав.

Дем’ян, арк. 49 (зап. 1991 р., с. Витвиця Долинського р-ну Івано-Франківської обл.).
І був би я дівчину
Довіку так кохав,
І був би я єдину
К серденьку пригортав.

Ященко, 1963, с. 609-610 (зап. 1959 р., с. Шипинці Кіцманського р-ну Чернівецької обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення