Колись, дівчино мила [2]

текст
Колись, дівчино мила,
А був це чудний час,
Як ще любов носила
Десь попід хмари нас.
Ми мріяли, зітхали,
Коханням присягали,
А соловейко тьохкав
Лиш "тьох" та й "тьох", та й "тьох".

І був би я дівчину
Вірненько так кохав,
І був би я єдину
До серця пригортав.
І був би соловейко,
І був би малесенький
Все тьохкав на калині
Лиш "тьох" та й "тьох", та й "тьох".

Та десь війна взялася
І ось який кінець:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілець.
Таке-то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку осталось
Лиш "ох" та й "ох", та й "ох".

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 01.10.1997 р. у с. Завалля Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Романюк Катерини, 1938 р.н., і Храпко Федори, 1933 р.н. "Виконують часто на весіллі". Найпоширеніший варіант (ущільнений). Нотна транскрипція В. Коваля.
Вар: Дем’ян, арк. 48 (м. Турка Львівської обл.); Правдюк, 1991, с. 63; Кузьменко, 1992, арк. ЗЗ (с. Володимирці Жидачівського р-ну Львівської обл.); Медведик, 1993, с. 167; Стельмащук, 1993, с. 565; Подуфалий, 1999, с. 43.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення