Ой чого ж ти зажуривсь, козаче молодий

текст
– Ой чого ж ти зажуривсь, козаче молодий?
Чом зітханнє вилітає із твоїх грудей?
Чи ти шаблю загубив,
Чи у бою пан отаман на тебе сварив?

– Ані шаблі дорогої я не загубив,
Ні у бою пан отаман на мене не сварив.
Тільки собі на біду дівчиноньку молоду
Безнадійно, але вірно, щиро полюбив.

– Не журися, козаченьку, бо журба зведе,
Друг для друга щиру правду завсігди знайде.
Очком-бочком заверни, острогами подзвони,
А за місяць дівчинонька вже твоя буде.

І послухав тої ради козак-молодець,
Своїм журбам безнадійним він зробив конець:
Очком-бочком завертав, обіймав, цілував,
А за місяць дівчиноньку повів під вінець.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. Г. Дем’ян 13.08.1979 р. у с. Довге Дрогобицького р-ну Львівської обл. від Кілас Ірини, 1944 р.н., та Антоняка Дмитра, 1921 р.н. (ІМФЕ, ф. 15-5, спр. 466 б, арк. 281-281).
Варіанти, у яких наявні зміни у звертаннях "стрільче молодий" на "козаче", "милий друже", – данина часу, зокрема 1970-1980-х років, коли було зроблено записи. Тоді інформатори із цензурних міркувань свідомо заміняли у піснях назву "стрілець".
Вар.: Правдюк, 1991, с. 60.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення