Із Бережан до кадрі [4]

текст
Із Бережан до кадрі
Січовики манджали,
То краялось серденько,
Як вони вирушали.

То краялось серденько
В хорунжого Івана,
Як вже за ним заперлась
У Бережанах брама.

То краялось серденько
В хорунжого Йосипа:
– Прощай, моє серденько,
Бо дорога велика.

Прощай, моя дівчино,
Мій золотий промінню,
Моя ти осолодо
В воєнному терпінню.

Прощай, моя дівчино,
Не забувай за мене,
Як з війни ся поверну,
За жінку возьму тебе.

Дівчина як почула
Такі слова любові,
То поцілунок зложила
В устонька малинові.

Дівчина як почула
Такі слова завзяття,
Склонила головоньку –
І впала у об’яття.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 30.09.1997 р. у с. Тулова Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Фотчук Наталії, 1926 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко. Вар.: Сокіл, 2003, с. 322; Луньо, д/а (с. Роснівка Яворівського р-ну Львівської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення