За горою, за лугом [2]

За горою, за лугом
Ходить жовняр за плугом,
Оре нивку не свою,
Добре, що в своїм краю.

Десь далеко громи б’ют,
Людям жити не дают.
За тим полем, за селом –
Там немало їх лягло.

Сонце світит так мило,
Сріблом землю закрило:
– Станьте, коні вороні,
Бо є ями в загоні,
Та й могили на межі,
Ще до того не чужі.

А вояцькі могили
Будуть травку родили,
А хто сяде, відпічне,
Той і душі спом’яне.

Примітки:
Зап. Я. Пастернак 27.03.1918 р. у с. Черепківці, тепер Глибоцького р-ну Чернівецької обл. від Анни Стерняківни (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 276, арк. 23).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення