Ой у полю жито гранатами зрито

текст
Ой у полю жито гранатами зрито,
Лежить не від нині січовик убитий.

Його тіло біле від вітру зчорніло,
А личко рум’яне зів’яло, змарніло.

Вже йому ніколи дзвони не задзвонять –
Вовки-сіроманці кости порозносять.

Вже він не побачить вірної родини,
Вже він не побачить вільної Вкраїни.

Береза не зронить листя на могилу,
І дзвін не задзвонить, не сповістить милу.

І кров по долині покриє мурава –
Лиш слава не згине, стрілецкая слава.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 11.09.1999 р. у с. Красна Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. від Нагорняк Анни, 1926 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення